четвер, 25 жовтня 2018 р.

Шановні відвідувачі, тут Ви можете почерпнути пізнавальну інформацію, ознайомитися із творчістю виховательки та дітей групи, ознайомитися із актуальними конкурсами, а також отримати відповідь на питання, що Вас хвилюють...


Вихователь – це звучить прекрасно!
Покликання, що долею дано.
Тут ти артист і мати, одночасно,
І педагог, і вчитель – вже давно.
У тобі так поєднано багато:
Слова і музика, і вірш, і стос казок…
Та основне, що ти повинен пам’ятати,
Любов до діток – головний урок!
Віддати їм частинку свого серця,
А душі їх наповнити теплом,
Щоби відбилось, наче у люстерцях,
Твоя любов і ніжність вся. Цілком!
І лиш тоді, як зможеш все оце зробити,
Запам’ятай – ти справжній педагог!


Мої життєві постулати

  • Якщо біжать до тебе діти, спіши теплом своїм зігріти.
  • Не чекай винагороди й похвали, а якщо можеш - твори.
  • Не гаси в дитини іскри, а розпали в ній полум'я.
  • Вчинки говорять краще за слова.
  • Диплом дає право бути педагогом, досвід - робить ним.                                                                                                  

Сторінками книги життя

Родом із невеличкого села Абрикосівка, що славитьcя зеленими краєвидами, чистими водами й таємничими легендами про панські маєтки. Саме тут, одного літнього дня (10 серпня 1986 року) народилася маленька дівчинка Оксанка.
Сільська робота заклала фундамент неймовірної працездатності та працелюбства. А навчання у місцевій школі окрилило мрією стати вчителем. Згодом, під час навчання у Кам’янець-Подільському НВК з центром реабілітації слабкозорих дітей, втілити у реальність мрію допомогла перемога у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель – моє покликання» (2005).
Так і почалася моя педагогічна стежина…
Спочатку навчання у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (філологічний факультет), після закінчення якого здобула професію вчителя української мови та літератури (2010). Згодом, робота за фахом у Тернопільській вечірній школі. Невдовзі посада вихователя у Тернопільському навчально-виховному комплексі №28.
Свою безмежну любов до дітей найкраще вдається висловити у невеличких віршованих творах, слухачами яких є дошкільники ЗДО №20 «Дзвіночок». Завдяки цим допитливим оченятам та невгамовним чомучкам, виникла ідея писати твори разом із дітьми, яку втілюємо у життя й тепер.